НОВИНИ 16-22.03.2026
23.03.2026

Друзі, колеги, партнери. Понеділок починаємо не з КАВИ, а з аналізу «податкового ВИБУХУ», який готує Мінфін. Проєкт Закону № 2026 вже в Раді, і якщо він пройде – з 1 січня 2027 року правила гри зміняться назавжди.
Ми звикли бачити цифри, а не гасла. І те, що ми бачимо в тексті проєкту, викликає більше запитань, ніж дає відповідей. Давайте розберемо по поличках те, що стосується кожного з нас.
Головний ШОК: ПДВ-пастка «на вчора»
Найбільш дискусійна норма – автоматична реєстрація ФОПів платниками ПДВ.
Як це працюватиме (за планом Мінфіну): Податкова самостійно складе списки «щасливчиків» на основі вашої звітності за 2025 рік та перші три квартали 2026 року. Якщо ваш сукупний дохід за цей період перевищить 4 000 000 грн, з 1 січня 2027 року ви прокинетеся платником ПДВ.
У чому критична проблема?
- Порушення принципу стабільності. Обов’язки на 2027 рік виникають через вашу законну діяльність у минулому (2025–2026 рр.). Це системна правова колізія, що межує з порушенням 58-ї статті Конституції щодо зворотної дії закону.
- Відсутність волі платника. Реєстрація без заяви, без згоди, без вашого усвідомлення моменту входу в систему ПДВ. Ви просто опиняєтеся в «переліку».
- Ризики адміністрування. Ми всі пам’ятаємо «успіхи» системи СМКОР та блокування податкових накладних. Тепер у цю складну гру примусово втягують мікробізнес, який не має штату БУХГАЛТЕРІВ та юристів.
МАТЕМАТИКА «справедливості»: Зростання податків у 4 рази
Давайте змоделюємо реальність для IT-консультанта, маркетолога, бухгалтера чи дизайнера з доходом 5 млн грн на рік (ФОП 3 групи).
- Зараз: ЄП 5% + ВЗ 1% + ЄСВ = приблизно 325 тис. грн/рік (ефективна ставка ~6,5%).
- Після реформи: Ви стаєте платником ПДВ. Оскільки у сервісного бізнесу майже немає вхідного ПДВ-кредиту (ноутбук та інтернет – це копійки), ви платите майже повні 20% ПДВ з доходу.
- Результат: Разом із ПДВ, ЄП 3%, ВЗ та витратами на бухгалтера й ПЗ навантаження сягає 1,4 млн грн/рік.
Ефективна ставка злітає з 6,5% до 28 %! Це зростання у 4,3 раза. Для порівняння: аналогічне навантаження в Польщі для IT – 15–18%. Чи варто дивуватися, що польські консультанти вже знімають ролики про те, як рятувати бізнес від українських податкових ризиків?
Посилки та цифрові платформи
- Прощавай, «безмитний поріг». Пільгу на посилки до 150 євро пропонують скасувати. Залишаться лише «подарунки» від фізособи фізособі до 45 євро. Це прямий податок на споживання для кожного українця.
- Цифровий контроль (DPI MCAA). Платформи на кшталт Airbnb, Booking, OLX, Rozetka звітуватимуть ДПС про кожного продавця: ім’я, рахунок, дохід по кварталах. Це міжнародний стандарт, і він правильний за ідеєю, але в наших реаліях може стати інструментом тиску.
Наслідки: Куди ми йдемо?
Автори проєкту очікують +60 млрд грн до бюджету. Але чи врахували вони поведінкову реакцію? Що як, понад 50-80 тисяч підприємців просто «розіб’ють» бізнес між родичами, щоб залишитися нижче порогу в 4 млн грн або замість плюса бюджет може отримати мінус млрд грн через вихід бізнесу в тінь або за кордон?
НАША позиція
Ми всі хочемо прозорості та боротьби з «схемами». Але чи справедливо карати 90% чесного мікробізнесу через 5–10% тих, хто використовує дроблення? Чому ми обтяжуємо легальний бізнес, поки тіньові ринки продовжують процвітати?
Держава має стимулювати ріст, а не створювати умови, де «вигідно не рости», бо за порогом у 4 млн грн тебе чекає ПДВ-пекло.
Авторка статті:
Ніколаєнко Олеся Іванівна
Засновниця компанії MAS