Аналіз законодавчих змін травня 2026: «інвалідний» внесок, ліміти фіноперацій та перевірки під запис

18.05.2026

Аналіз законодавчих змін травня 2026: «інвалідний» внесок, ліміти фіноперацій та перевірки під запис

Вітаємо на нашому ресурсі! Травень 2026 року приніс українському бізнесу цілу низку суттєвих реформ та нововведень. Держава впевнено рухається у бік цифровізації, проте паралельно посилюються заходи фінансового моніторингу та податкового контролю.

Сьогодні ми детально розберемо три найважливіші теми цього місяця, які потребують максимальної уваги керівників, бухгалтерів та юристів.

1. «Примарний» звіт та реальні гроші: пастка «інвалідного» нормативу

З 1 січня 2026 року в Україні почали діяти нові правила фінансової відповідальності роботодавців за недотримання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю. Закон №4219-ІХ запровадив окремий внесок на підтримку працевлаштування таких осіб. Під цей платіж уже створено нові бюджетні рахунки та коди класифікації доходів для сплати самого внеску, а також штрафів і пені.

Проте на практиці бухгалтери зіткнулися з серйозною процесуальною колізією: форму звітності про нарахування, обчислення та сплату цього внеску досі не затверджено. Обов’язок діє, строки та ризики фінансових санкцій існують, а офіційного бланку звіту немає.

Позиція Державної податкової служби

Наразі адміністрування внеску на перехідний період покладено на податкові органи. ДПС займає чітку фіскальну позицію, наполягаючи на тому, що звітувати після появи форми мають абсолютно всі роботодавці, зокрема й ті, у яких:

• Середньооблікова кількість штатних працівників за квартал менша ніж 8 осіб.
• Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю виконано у повному обсязі.

Такий підхід ДПС не є безспірним, оскільки норми Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» №875-XII допускають інше тлумачення. Логічно було б покласти обов’язок звітування лише на фактичних платників внеску – тих, у кого працює від 8 осіб і при цьому норматив не виконано. Проте для мінімізації ризиків бізнесу варто зважати на роз’яснення податківців.

Що робити зі сплатою за І квартал 2026 року?

• Терміни: Граничний строк подання звіту за І квартал через перенесення з вихідного дня припав на 11 травня 2026 року. Відповідно, останній день для сплати внеску – 20 травня 2026 року.
• Чи здійснювати оплату? Так. Якщо норматив не виконано, відсутність офіційної форми звіту не звільняє компанію від обов’язку розрахувати та сплатити внесок. Відкладати платіж не можна.
• Як розрахувати суму? За відсутності офіційного алгоритму використовуйте внутрішні Excel-шаблони та калькулятори нормативу. Розрахунок середньооблікової кількості здійснюється із врахуванням зовнішніх сумісників в еквіваленті повної зайнятості для визначення середньої зарплати.
• Бухгалтерський облік: До подання офіційного звіту сплата коштів фактично є авансуванням бюджету. У розрахунках доцільно відображати це проводкою Дт 642 – Кт 311, відкривши окрему аналітику (наприклад, «Внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю»). Сам розрахунок обов’язково зафіксуйте у внутрішніх документах підприємства. Звіт у довільній формі подавати не потрібно – чекаємо на затвердження офіційного бланку. Штраф за неподання звіту становить 170 грн , але за відсутності затвердженої форми його застосування є малоймовірним.

2. Банківський зашморг: нові ліміти для «нових» та «сплячих» ФОП і ТОВ

14 травня 2026 року фінансовий сектор підписав оновлену редакцію Меморандуму про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг. Цей крок спрямований на боротьбу з незаконними схемами, тіньовим сектором та використанням «дропів». До ініціативи вже долучилися десятки провідних банків та платіжних установ України.

Нові обмеження стосуватимуться суб’єктів господарювання, операції яких банки віднесуть до категорії ризикових, а також:

• Новостворених суб’єктів (згідно з Положенням НБУ про фінмоніторинг №65, статус «нового» залежно від правил банку може тривати від 6 до 12 місяців).
• Неактивних підприємств та ФОП, які наразі відновлюють свою діяльність (так званий «сплячий» бізнес).

За відсутності офіційного документального підтвердження джерел доходів, ліміти на перекази коштів будуть суттєво обмежені та знижуватимуться у два етапи.

Графік обмежень на перекази коштів (грн на місяць):

• ФОП 1 групи
  • Етап І (Серпень 2026 року): до 600 000 грн
  • Етап ІІ (Листопад 2026 року): до 400 000 грн
• ФОП 2 та 3 групи
  • Етап І (Серпень 2026 року): до 3 000 000 грн
  • Етап ІІ (Листопад 2026 року): до 1 000 000 грн
• Юридичні особи (ТОВ)
  • Етап І (Серпень 2026 року): до 5 000 000 грн
  • Етап ІІ (Листопад 2026 року): до 2 000 000 грн

Важливо: Якщо банк класифікує клієнта за «високим» рівнем ризику, щомісячний ліміт за відсутності підтвердження доходів може бути урізаний до 50 000 грн.

На кого обмеження не поширюються? Умови обслуговування залишаються незмінними для добросовісних клієнтів із прозорою діяльністю, компаній із підтвердженими доходами (включаючи зарплатні проєкти), а також для офіційно ідентифікованих волонтерів. Робота виключно в правовому полі та наявність бездоганної первинної документації стають критично важливими для стабільної взаємодії з банками.

3. Посміхніться, вас знімає ДПС! Перевірки «під запис»

Податковий контроль переходить у мультимедійну площину. Державна податкова служба в індивідуальній податковій консультації (ІПК) від 28.04.2026 р. № 2466/ІПК/99-00-07-05-02 детально роз’яснила правила використання технічних засобів фіксації під час документальних виїзних перевірок.

Згідно з підпунктом 20.1.48 Податкового кодексу України, інспектори мають законне право відкрито здійснювати звукозапис, фото- та відеофіксацію процесу перевірки, а також накопичувати й використовувати ці матеріали.

Головні правила мультимедійної фіксації:

1. Виключно ВІДКРИТО: Норми ПКУ оперують терміном «відкрито». Прихована зйомка з боку представників ДПС є нелегітимною.
2. Згода працівників НЕ потрібна: Керуючись ч. 3 ст. 307 Цивільного кодексу України, податківці зазначають, що зйомка співробітників компанії на робочих місцях під час виконання службових обов’язків у межах перевірки не потребує їхньої персональної згоди.
3. Захист комерційної таємниці: Законодавство зобов’язує інспекторів забезпечувати збереження конфіденційної, банківської чи комерційної таємниці. Документи, що містять такі відомості, повинні передаватися податківцям окремо із обов’язковим оформленням відповідного акта в довільній формі.
4. Матеріали як офіційний доказ: Відповідно до пп. 83.1.7 ПКУ, отримана мультимедійна інформація є офіційною підставою для висновків в акті перевірки. Вона може використовуватися під час адміністративного оскарження рішень та в судових спорах. Наприклад, фото чи відео фіксація неоформлених працівників або відвантаження товарів без документів стануть вагомими доказами в суді.

Рекомендація для бізнесу: Платники податків мають аналогічне право вести власну паралельну відеофіксацію дій перевіряючих для захисту своїх інтересів та фіксації можливих процедурних порушень чи перевищення повноважень. Компаніям необхідно провести інструктаж персоналу, чітко визначити коло відповідальних осіб для комунікації з інспекторами та ретельно контролювати межі законності дій контролюючого органу.

І наостанок: крапля цифрового позитиву

Попри посилення контролю, є й позитивні новини у сфері спрощення адміністрування. Міністерство фінансів України наказом № 230 від 29 квітня 2026 року фіналізувало цифрову реформу податкового обліку фізичних осіб.

Що змінилося?

• Глобальна дистанційність: Подання облікових карток (форма № 1ДР) та заяв про внесення змін до Державного реєстру (форма № 5ДР) тепер офіційно легітимізовано через Портал Дія та інформаційну систему “е-Консул”. Це повністю вирішує проблему актуалізації даних для громадян, які перебувають за кордоном.
• Повна цифрова рівність: Електронна картка платника податків (РНОКПП) із QR-кодом (сформована згідно з Додатком 31) тепер має аналогічну юридичну силу, що й паперовий бланк. Вимагати додаткового пред’явлення паперового оригіналу заборонено.
• Автоматизація для молоді: Інтеграція РНОКПП у паспорт громадянина України (ID-картку) для осіб віком від 14 до 18 років тепер може відбуватися автоматично за бажанням особи.

ОТЖЕ

Державне регулювання стає все більш технологічним, фінансовий моніторинг – автоматизованішим, а податковий контроль переходить у цифровий формат. Роль якісного аудиторського супроводу та бездоганного ведення первинних документів у таких умовах стає головним запобіжником безпеки бізнесу.

Ми в АФ «Професудж» не просто ведемо бухгалтерію – ми стаємо вашим стратегічним партнером. Ми знаємо, як захистити ваші інтереси в умовах законодавчого шторму.

• Запрошуємо на комплексне бухгалтерське та аудиторське обслуговування.
• Отримайте професійну консультацію щодо ваших податкових ризиків вже зараз.

Звертайтеся до нас – і нехай ваш бізнес зростає на міцному правовому фундаменті!

Олеся Ніколаєнко, директор та власниця аудиторської компанії «АФ ПРОФЕСУДЖ» м.Полтава

Авторка статті:

Ніколаєнко Олеся Іванівна

Засновниця компанії MAS