Головна Блог НОВИНИ 12-18.01.2026

НОВИНИ 12-18.01.2026

19.01.2026

19.01 лінк

Фінанси без ілюзій: ПДВ для ФОП, інвестиції, соцвиплати і валюта. Головне, що варто знати бізнесу

Цей тиждень – про довгі рішення, а не швидкі новини.

МВФ чітко дав зрозуміти: ПДВ для ФОП – питання не «чи», а «коли і як».
Forbes показав, що депозити і долар – не завжди про дохід, а золото й ОВДП у 2025 році виглядали значно переконливіше.
Держава підвищила мінімалку – і разом з нею змінилися лікарняні, декретні та межі ЄСВ.
А НБУ поступово, але системно послаблює валютні обмеження, відкриваючи нові можливості для бізнесу з зовнішніми зобовʼязаннями.

MAS ПДВ для ФОП – питання не «чи», а «коли і як». МВФ не відступає.

Минулого тижня до Києва приїжджала директорка-розпорядниця Міжнародний валютний фонд Крісталіна Георгієва.
Мета візиту – узгодження нової програми фінансування для України на понад $8 млрд.

Ключова тема перемовин – зміни в оподаткуванні ФОП, цифрових платформ і міжнародних посилок. І тут позиція МВФ прозвучала максимально чітко.

Що сказав МВФ прямо

За словами Георгієвої у коментарі Reuters:

ПДВ для малого бізнесу на спрощеній системі – обовʼязкова вимога
Питання не обговорюється по суті, обговорюється лише механізм і політична підтримка
Це, за логікою МВФ, потрібно:
- для вступу України до ЄС
- для створення ринкової економіки
- для припинення схем оптимізації через «дроблення бізнесу на ФОПів»

Фонд наголосив: українська економіка не може залишатися «між ринковою і неринковою моделлю». Водночас є важливе уточнення, яке часто губиться в заголовках.

На цьому ЕТАПІ МВФ вимагає не ухвалення закону, а лише його реєстрацію в парламенті.

Законопроєкт має бути внесений до кінця березня 2026 року
У влади буде приблизно рік на консультації, обговорення і політичні компроміси
Потенційна дата запуску – з 1 січня 2027 року

Кого це може зачепити

За оцінками економістів, зміни можуть торкнутися близько 644 000 ФОП, якщо збережеться поріг 1 млн грн обороту для обовʼязкової реєстрації платником ПДВ.

При цьому:

підтримки законопроєкту в Верховна Рада України наразі немає
уряд прямо визнає складність ситуації
українська сторона наголошує на воєнних умовах, відключеннях світла та реальних можливостях бізнесу

Не лише ФОП

Окрім ПДВ для спрощенців, серед вимог МВФ також:

оподаткування цифрових платформ (таксі, доставки, маркетплейси)
скасування пільг на міжнародні посилки до €150
новий Трудовий кодекс з гнучкими контрактами та цифровізацією процесів

ПДВ для ФОП – це не новина одного тижня і не паніка «з понеділка».
Але це чіткий сигнал: 2026–2027 роки будуть роками великого перегляду правил гри.

MAS Яка інвестиція з початку 2025-го принесла б найбільше грошей і що чекати цьогоріч? Розбір Forbes.

Ми зробили аналіз для вас статті у Forbes Ukraine
Forbes Ukraine змоделював просту, але показову ситуацію: що було б, якби роздрібний інвестор на початку 2025 року вклав 100 000 грн у найпопулярніші інструменти – депозити, валюту, ОВДП, дорогоцінні метали та альтернативні активи. Результати виявилися неочікуваними для тих, хто звик мислити «по-старому».

Депозити та валюта: номінальний плюс і реальний мінус

Середня ставка за гривневими депозитами у 2025 році коливалася біля 13,4–13,8% річних. Формально це виглядало як понад 13 тис. грн доходу зі 100 тис. грн. Але після сплати ПДФО 18% і військового збору 5% чистий прибуток зменшувався до близько 10,3 тис. грн. За інфляції 9,3% реальна дохідність була мінімальною.

Валюта також не стала «тихою гаванню». Долар за рік дав збиток у гривневому еквіваленті, тоді як євро виглядав краще лише за рахунок курсової динаміки. Фактично валютні інструменти у 2025 році працювали як засіб збереження, але не примноження капіталу.

ОВДП: стабільність без податків

Облігації внутрішньої державної позики залишилися базою для багатьох портфелів. Їх ключові переваги – дохідність, доступність і відсутність оподаткування.
На початку 2025 року роздрібний інвестор міг зафіксувати близько 15% річних, що означало ≈15 000 грн доходу зі 100 000 грн без податкових втрат. Не випадково обсяг інвестицій українців в ОВДП вперше перевищив 100 млрд грн. Для консервативного інвестора це був один із найзбалансованіших варіантів.

Золото і срібло: беззаперечні лідери року

Абсолютним фаворитом 2025 року стали дорогоцінні метали.
Ціна золота зросла з 3494 грн за грам на початку року до 5814 грн на початку 2026-го. Інвестиція в золото принесла близько 50% річних навіть з урахуванням банківських спредів.

Ще більш вражаючим було срібло: його вартість зросла більш ніж удвічі, забезпечивши до 125% річних. Але важливо пам’ятати – такі результати не гарантують повторення у майбутньому й супроводжуються високою волатильністю.

Альтернативи: більше ризику – більше запитань

Корпоративні облігації пропонували 18–24% річних, але з оподаткуванням і підвищеними ризиками.
REIT-фонди та нерухомість залишалися цікавими, але вимагали значно більших сум і довшого горизонту планування.
Криптовалюти у 2025 році показали високу дохідність, проте з різкими коливаннями й без гарантій – інструмент не для всіх.

Що це означає для 2026 року

Головний висновок: універсального рішення не існує.
2025 рік показав, що:

стабільність – за ОВДП;
захист від інфляції – за реальними активами;
висока дохідність завжди йде поруч із ризиком.

У 2026 році інвесторам варто робити ставку не на «модні інструменти», а на зважену диверсифікацію, реалістичні очікування та розуміння податкових наслідків. Саме це й відрізняє інвестиції від азарту.

MAS Зміни у соцвиплатах з 1 січня 2026 року: що потрібно знати про лікарняні та декретні

З 1 січня 2026 року в Україні підвищено мінімальну заробітну плату до 8647 грн. Для бухгалтерів і ФОПів це не просто цифра – саме від «мінімалки» залежать ключові параметри розрахунку лікарняних і декретних.

Відповідно до Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», якщо застрахована особа має менше 6 місяців страхового стажу за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку, діють обмеження по виплатах.

З 01.01.2026 року максимальні суми допомоги для таких осіб становлять:

лікарняні – 284,07 грн за 1 календарний день;
декретні – 568,13 грн за 1 календарний день.

Водночас закон гарантує мінімальний рівень виплат: допомога по тимчасовій непрацездатності та вагітності й пологах не може бути меншою, ніж розрахована з мінімальної зарплати. Тобто для страхових випадків, що почалися з 1 січня 2026 року, мінімум – ті ж 284,07 грн на день.

Окремо звертаємо увагу на ЄСВ. Через зростання мінімальної зарплати максимальна база нарахування ЄСВ з 01.01.2026 року становить 172 940 грн. Це означає, що максимальний розмір виплат (і по лікарняних, і по декретних) тепер може сягати 5681,34 грн за 1 календарний день.

2026 рік – це про уважні розрахунки. Мінімалка зросла – разом із нею зросли й межі соцвиплат. Перевіряйте страховий стаж, дати настання страхових випадків і базу ЄСВ – саме тут зараз найбільше помилок.

MAS Валютне регулювання: Національний банк України вніс чергові зміни

З 14 січня 2026 року Національний банк України пом’якшив низку валютних обмежень та уточнив окремі правила валютного регулювання. Мета змін – підтримати роботу українського бізнесу в умовах війни, обмеженого доступу до фінансування та потреби в реструктуризації зовнішніх зобов’язань.

Ключове нововведення – запровадження стимулюючого «позикового» ліміту. Він покликаний створити регуляторні умови для реструктуризації «старих» зовнішніх боргів українських компаній і, як наслідок, сприяти залученню нових коштів в економіку.

Розмір такого ліміту визначається як сума валютних коштів, що надійшла на рахунок компанії в українському банку за кредитами або позиками після 1 січня 2026 року.

У межах «позикового» ліміту компанії зможуть:

погашати кредити й позики, залучені до 20 червня 2023 року, та сплачувати проценти за ними;
здійснювати розрахунки за імпорт товарів, поставлених до 23 лютого 2021 року;
повертати нерезидентам передоплату за товари, сплачену до 23 лютого 2022 року;
фінансувати власні закордонні підрозділи понад загальний ліміт;
здійснювати репатріацію дивідендів понад базовий ліміт.

Важливі нюанси: при погашенні основної суми кредиту доступний ліміт зменшується, а всі валютні операції в його межах здійснюються виключно через банк, у якому залучено кредит.

НБУ окремо підкреслив: параметри кредитів, що формують «позиковий» ліміт, мають відповідати вимогам постанови №18. Зокрема:

максимальна процентна ставка – до 12% річних;
заборона дострокового погашення;
дозволена сплата процентів, у тому числі за рахунок купленої валюти;
погашення тіла кредиту – в межах ліміту за рахунок власної валюти, а з другого року користування – також за рахунок купленої.

Ще одна практична зміна – українські продавці та виробники отримали можливість повертати валютні кошти фізичним особам на рахунки в закордонних банках. Це стосується випадків повернення або непоставки товару.

За умовами НБУ:

повернення здійснюється на той самий рахунок, з якого була оплата;
сума не перевищує первісну вартість товару;
дотримуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Це рішення зрівнює умови для споживачів незалежно від країни відкриття рахунку та підвищує конкурентоспроможність українських виробників без додаткового тиску на валютний ринок.

Також НБУ уточнив правила валютного нагляду. Граничні строки розрахунків не застосовуються до експорту товарів, за якими право вимоги перейшло до ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» в межах виплаченого страхового відшкодування. Окрім цього, експорт страхових послуг виключено з переліку операцій із граничними строками розрахунків.

Усі зміни закріплено постановами Правління НБУ №2 та №3, ухваленими 13 січня 2026 року, які набрали чинності з 14 січня 2026 року.

Ці зміни – сигнал бізнесу: валютне регулювання поступово стає більш гнучким.

Якщо коротко: час «якось переживемо» закінчується.
Починається час:

рахувати моделі наперед;
розуміти податкові наслідки рішень;
відокремлювати реальні можливості від ілюзій.

Саме для цього ми щопонеділка робимо ці огляди.

Підписуйтесь, щоб не читати новини після того, як вони вже стали штрафами.
Пишіть у коментарях, яка тема цього випуску для вас найболючіша – ПДВ, інвестиції, соцвиплати чи валюта.
Поширюйте, якщо маєте колегу або підприємця, якому це зараз критично важливо.
І якщо вам потрібен спокійний, системний БУХГАЛТЕРСЬКИЙ СУПРОВІД без сюрпризів – ви знаєте, де нас знайти.

До речі: у минулому випуску ми говорили про перевірки, гроші від держави, нові КВЕДи та навіть про те, чому з 2026 року «шампанське» – вже не зовсім шампанське.
Якщо пропустили – обовʼязково перечитайте. Там багато важливого між рядками.