НОВИНИ 20-26.04.2026

27.04.2026

Друзі, вітаємо! Повертаємось до наших понеділків! Поки ми з вами зосереджені на розвитку та операційному управлінні, ландшафт ризиків для бізнесу змінюється швидше, ніж ми встигаємо оновлювати звіти. Сьогодні розкажемо: одну про податкову «бомбу сповільненої дії» яка нас хвилює давно, іншу – про технологічне пограбування, яке здається сценарієм Netflix, але є нашою новою реальністю.

Ми звикли довіряти цифрам у деклараціях та обличчям на екрані, проте сьогодні цього вже замало. Давайте розберемося, де зараз «тонко» і як захистити свої активи від регуляторного тиску та цифрового хаосу.

 Нові податкові маяки: що привезли з Spring Meetings та чи чекати на ПДВ для спрощенців

У Вашингтоні завершилися щорічні Spring Meetings Міжнародного валютного фонду (МВФ) та Світового банку, які тривали протягом тижня. Однією з найгарячіших тем для української делегації стало обговорення запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для фізичних осіб-підприємців (ФОПів). За умовами відкриття нової програми МВФ на $8 млрд, влада мала ухвалити відповідний законопроєкт ще до кінця березня 2026 року.

Чи дійсно влада “врятувала” ФОПів від нового податку? Коротка відповідь: ні, податок не скасовано остаточно, його просто перенесли в часі. Після завершення зустрічей премʼєр-міністерка Юлія Свириденко відзвітувала, що МВФ із розумінням поставився до чутливості цього питання як для українського суспільства, так і для парламенту. До Вашингтону делегація приїхала з уже сформованим меседжем: наразі впровадити цей податок у реальність неможливо, оскільки на нього хронічно не вистачає голосів у сесійній залі.

Ця історія є яскравим прикладом непослідовності рішень. Як зазначають народні депутати, спочатку уряд та безпосередньо президент України погодили цю податкову вимогу з МВФ ще на стадії підписання меморандумів. Початково урядовці пропонували, щоб ПДВ сплачували підприємці, чий дохід перевищує ліміт у 1 млн грн, а пізніше спробували пом’якшити удар, піднявши планку до 4 млн грн. Однак малий та середній бізнес виступив категорично проти через загрозу колосального податкового навантаження та бюрократичних складнощів адміністрування. Експерти попереджали: замість додаткових надходжень ініціатива спричинить зворотний ефект, масово заганяючи бізнес у тінь. Зрозумівши, що парламент не буде голосувати за непопулярну норму, урядовці поїхали передомовлятися з партнерами. Тому зараз це виглядає як бомба уповільненої дії, до якої неодмінно доведеться повернутися в майбутньому.

Які альтернативи запропонують замість ПДВ? Відтермінування ПДВ для ФОПів означає, що владі доведеться шукати альтернативні способи покрити дефіцит та зібрати заплановані 20 млрд грн до бюджету на 2027 рік. Для МВФ ключовим фактором є не конкретний вид податку, а реальна та ефективна детінізація української економіки, і Фонд готовий розглядати гнучкі підходи.

Експерти та парламентарі вже запропонували низку набагато ефективніших кроків:

1. Ефективний моніторинг грального бізнесу. Впровадження онлайн-моніторингу ринку азартних ігор здатне принести до бюджету аналогічну суму – близько 20 млрд грн щорічно, без жодного тиску на малий бізнес.
2. Боротьба з фіктивним дробленням бізнесу. Аналітики Економічної експертної платформи пропонують запровадити суворі критерії “антидроблення”. Це дозволить податковій та правоохоронцям доводити в правовому полі наявність схем, коли великий бізнес ховається за мережею з сотень псевдоФОПів.
3. Обмеження схемних операцій. Додатково розглядають тимчасові обмеження на фінансові операції ФОПів з ексроботодавцями, посилення роботи фінансового моніторингу та протидію фінансовим “дропам”.
4. Зменшення видатків на популізм. Значний резерв прихований у самих видатках бюджету. За підрахунками окремих депутатів, замість тиску на бізнес можна відмовитися від політичного популізму на кшталт державних роздач коштів, що обходяться скарбниці у 40 млрд грн, та спокійно зекономити до 60 млрд грн. Ще сотні мільярдів можна знайти, поборовши зарплати “в конвертах” та сірий імпорт.

Які податкові загрози залишаються? Радіти повному скасуванню податкового тиску зарано, адже інші жорсткі вимоги все ще перебувають на столі перемовин. Зокрема, влада не відмовилася від ідеї скасувати пільгу на безмитне ввезення міжнародних посилок – ліміт планують радикально знизити з €150 до €45. Парламент поки не дає голосів і на цей закон, оскільки українська митниця фізично не здатна обробити таку кількість відправлень, а світові гіганти (AliExpress, Temu) можуть відмовитися сплачувати податки в бюджет України або й взагалі вийти з ринку. Крім того, це призведе до прямого подорожчання товарів для українців. Також у силі залишається питання додаткового оподаткування цифрових платформ.

Деталі нових компромісів із МВФ суспільство зможе побачити у травні після візиту місії Фонду, а згодом – в оновленому тексті меморандуму в липні. Наразі ФОПи отримали лише тимчасову паузу, тож розслаблятися малому бізнесу ще рано.

 Як один відеодзвінок коштував компанії $25 мільйонів: Історія ідеального пограбування

Уявіть собі сюжет для голлівудського блокбастера або документального серіалу на Netflix, який насправді розгорнувся в реальному житті. Ця історія сталася з відомою консалтинговою компанією Arup, точніше – з її гонконгським офісом. Вона яскраво демонструє, як штучний інтелект перетворився на потужну зброю в руках сучасних злочинців.

Усе почалося зі звичайного електронного листа. Співробітниця компанії отримала повідомлення нібито від фінансового директора з проханням провести секретну, але вкрай важливу транзакцію. Жінка виявила пильність: у неї виникли сумніви, і вона запросила відеодзвінок для підтвердження цієї інформації. Колеги легко та без проблем погодилися на зустріч.

Під час відеоконференції на екрані з’явився не лише фінансовий директор, обличчя якого вона добре знала, а й інші топменеджери компанії. Усі вони виглядали абсолютно природно: рухалися, розмовляли, давали чіткі вказівки щодо переказу коштів. Довірившись авторитету керівництва, яке вона бачила на власні очі, співробітниця здійснила 15 платежів на загальну суму 200 мільйонів гонконгських доларів, що дорівнює приблизно 25 мільйонам доларів США.

Ідеальна ілюзія розвіялася лише згодом. Виявилося, що ця жінка була єдиною реальною людиною на тому дзвінку. Усі інші співрозмовники були майстерними діпфейками. Шахраї зібрали всі публічні фотографії, відео та зразки голосів керівництва компанії, після чого довго тренували алгоритми максимально точно їх відтворювати.

Висновки: чому це спрацювало? Експерти зазначають, що злочинцям вдалося поєднати передові технології з класичною соціальною інженерією. Успіх цієї афери базувався на трьох китах:

1. Авторитет: наказ надійшов від найвищого керівництва, з яким співробітниця боялася сперечатися після “особистої” зустрічі на дзвінку.
2. Терміновість: шахраї наголошували на необхідності негайного виконання транзакції.
3. Довіра: відеодзвінок розвіяв початкові сумніви, адже жінка почула знайомі голоси та побачила керівників, як і очікувала.

Цікаво, що директор з інформаційних технологій компанії Arup пізніше довів, що створити подібний діпфейк можна всього за 45 хвилин, використовуючи звичайний комп’ютер та програми з відкритим кодом.

Рекомендації: як із цим боротися? Сьогодні ми живемо у світі, де стає небезпечно просто вірити людині, яку ти бачиш і чуєш. Щоб протидіяти таким загрозам, необхідний комплексний підхід:

• Впровадження нових корпоративних протоколів безпеки: компанії повинні розробити нові механізми перевірки особи під час фінансових операцій, які не залежатимуть виключно від відеозв’язку.
• Використання технологій розпізнавання ШІ: вже існують системи, які аналізують 16 000 зразків голосу щосекунди, відстежують рухи та шукають найменші невідповідності у відео, щоб виявити аватара.
• Інтеграція захисту на рівні платформ: розробники сервісів на кшталт Zoom, Google Meets та Microsoft зараз активно інвестують у створення вбудованих інструментів виявлення діпфейків.
• Стандартизація автентичності: впровадження цифрових водяних знаків та маркування контенту (наприклад, коаліція за автентичністю контенту – content provenance).

Ця історія – лише яскравий приклад. Подібні технології вже використовуються у фальшивих інвестиційних порадах та романтичних шахрайствах, а незабаром стануть серйозним викликом під час виборчих кампаній та у чорному піарі. Пильність та нові протоколи перевірки інформації стають головними інструментами корпоративної безпеки.

Час діяти на випередження

Друзі, безпека вашого капіталу сьогодні тримається на двох стовпах: професійному обліку та сучасних протоколах безпеки. Не чекайте, поки податкові «маяки» стануть законом, або поки штучний інтелект постукає у ваш Zoom.

Ми пропонуємо:

• Глибокий аудит вашої бізнес-структури на ризики «дроблення».
• Професійне бухгалтерське обслуговування, яке адаптується до вимог МВФ швидше за самих законодавців.
• Консультації щодо захисту активів у нових регуляторних реаліях.

Який виклик для вашого бізнесу зараз здається гострішим – податкові зміни чи технологічні загрози? Пишіть у коментарях, обговоримо!

Авторка статті:

Ніколаєнко Олеся Іванівна

Засновниця компанії MAS