«Три роки минуло – вже не перевірять». Свіжий кейс Верховного Суду показує, чому це не завжди так

14.09.2026

Перевірка ФОП через 4 роки після закриття: що вирішив Верховний Суд

Закриття ФОП часто психологічно сприймається як фінальна точка: подали заяву державному реєстратору, отримали запис про припинення підприємницької діяльності – і до минулих податкових періодів уже ніхто не повернеться.

Свіжа постанова Верховного Суду від 3 вересня 2026 року у справі № 520/29086/24 добре показує, чому це небезпечне припущення.

Фізична особа припинила підприємницьку діяльність ще 5 березня 2020 року. Однак у 2024 році ДПС провела документальну позапланову невиїзну перевірку за період роботи ФОП із 10 липня 2018 року до моменту припинення діяльності. За результатами перевірки контролюючий орган донарахував ПДФО, військовий збір, ЄСВ, ПДВ, єдиний податок і штрафні санкції. Верховний Суд залишив рішення попередніх інстанцій на користь податкової без змін.

Ця справа цікава не лише сумою претензій. У ній Верховний Суд фактично розібрав одразу кілька питань, які важливі для будь-якого підприємця після закриття ФОП.

Чи може ДПС перевіряти ФОП після припинення діяльності

Так.

Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності не анулює автоматично податкові зобов’язання, які виникли у фізичної особи в період роботи як ФОП.

У постанові Верховний Суд прямо зазначив: державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє зобов’язань, які виникли під час такої діяльності, не змінює порядку їх виконання та не виключає застосування санкцій.

Більше того, після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватися у контролюючому органі як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від підприємницької діяльності. Саме це дозволяє ДПС завершувати податковий контроль уже після формального закриття ФОП.

Отже, запис у ЄДР про припинення діяльності сам по собі не є гарантією, що минулі періоди більше не можуть стати предметом перевірки.

Чому перевірка через чотири роки не порушила строк давності

На перший погляд, саме цей момент у справі виглядає найбільш спірним.

За загальним правилом пункту 102.1 ПК України контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити податкові зобов’язання в межах 1095 днів. Це правило залишається базовим і в чинній редакції Податкового кодексу. (Закон України)

Але 1095 днів не завжди означають три календарні роки від конкретної дати.

У цій справі Верховний Суд врахував спеціальні правила про зупинення перебігу строків давності.

Суд зазначив, що строки за статтею 102 ПК України продовжуються на період їх зупинення з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року включно. Саме тому аргумент про те, що податкова прийшла «занадто пізно», суд не підтримав.

Для практики це один із найважливіших висновків справи.

Формула:

«ФОП закритий понад три роки тому = строк перевірки минув»

може бути неправильною.

Потрібно окремо визначати початок перебігу строку давності та враховувати всі періоди його законодавчого зупинення.

Якщо лист від податкової не отримали – це ще не означає, що повідомлення не було

Ще один принциповий момент у справі стосувався процедури перевірки.

Підприємець перебував за кордоном і посилався на те, що не отримував наказу про перевірку та відповідного повідомлення.

ДПС направила документи рекомендованим листом за його податковою адресою. Поштове відправлення повернулося контролюючому органу з причиною «за закінченням терміну зберігання».

Однак суд не визнав це порушенням процедури.

Верховний Суд виходив із положень статті 42 ПК України: якщо документ направлено належним способом на податкову адресу, за певних обставин він може вважатися врученим навіть тоді, коли платник фактично його не отримав.

Особливо важливий нюанс: у справі не було доказів того, що фізична особа повідомила податкову про зміну місця проживання або належним чином змінила свої дані після виїзду за кордон.

Суд сформулював доволі чітку позицію: невиконання платником обов’язку повідомити про зміну податкової адреси позбавляє його можливості надалі посилатися на те, що документи не були отримані, якщо контролюючий орган направив їх у передбаченому законом порядку на офіційну адресу.

Що саме знайшла податкова

Причиною основних донарахувань стала господарська операція, яку податкова та суди розцінили як діяльність, не зазначену в реєстрі платників єдиного податку.

На момент укладення відповідного договору за ФОП був зареєстрований один вид діяльності – КВЕД 46.46 «Оптова торгівля фармацевтичними товарами».

Водночас за документами ФОП здійснив поставку комп’ютерної техніки: мережевої карти, клавіатури, миші, кабелів, жорсткого диска, материнської плати та інших комплектуючих.

КВЕД 46.51 «Оптова торгівля комп’ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням» був доданий до реєстру пізніше.

Платник стверджував, що товар фактично був медичним обладнанням, однак документи, які досліджували суди, цього не підтвердили. Зокрема, у рахунку-фактурі та видатковій накладній не було інформації про «монітор пацієнта», на який посилався підприємець.

Саме документальне оформлення операції в результаті стало критичним.

Які суми донарахувала ДПС

За актом перевірки контролюючий орган, зокрема, встановив:

• заниження ПДФО на 284 082,49 грн;
• військового збору – на 23 673,54 грн;
• ЄСВ – на 154 454,64 грн;
• ПДВ – на 51 935 грн;
• єдиного податку – на 2 400 грн.

Окремо були застосовані штрафні санкції. Наприклад, податкове повідомлення-рішення з ПДФО було прийнято на загальну суму понад 355 тис. грн, а рішення щодо штрафних санкцій із ЄСВ – ще на 77 205,26 грн.

Тобто одна операція та пов’язані з нею висновки щодо втрати права на спрощену систему фактично потягнули за собою перерахунок одразу декількох податків.

Чому аргумент про вже анульовану реєстрацію платника єдиного податку не допоміг

На момент перевірки ФОП уже був закритий, а реєстрація платником єдиного податку – припинена.

Позивач тому заперечував і проти рішення ДПС про анулювання реєстрації платника єдиного податку, прийнятого вже у 2024 році.

Однак Верховний Суд погодився з попередніми інстанціями.

Суд зазначив, що законодавство справді не містить досконалого механізму для такої ситуації, коли порушення встановлюють уже після припинення діяльності ФОП. Проте сама недосконалість механізму не означає, що порушення, допущене під час роботи на спрощеній системі, залишається без наслідків.

Це ще раз підтверджує головну логіку постанови: оцінюється не статус особи на дату перевірки, а її дії та податкові наслідки у період фактичної підприємницької діяльності.

Що цей кейс означає для підприємців на практиці

Постанова у справі № 520/29086/24 не означає, що після закриття будь-якого ФОП податкова може необмежено приходити з перевірками.

Строки давності продовжують існувати. Порядок призначення та проведення перевірки ДПС також зобов’язана дотримуватися.

Але закриття ФОП саме по собі не вирішує питання минулих податкових ризиків.

Тому перед припиненням діяльності – а інколи й уже після нього – доцільно окремо провести ревізію кількох речей:

1. Відповідність фактичної діяльності зареєстрованим КВЕДам. Особливо якщо ФОП працював на єдиному податку.
2. Первинні документи. Вони мають підтверджувати не лише суму операції, а й її реальний зміст.
3. Строки зберігання документів. Не варто знищувати підприємницьку первинку лише тому, що ФОП уже закритий.
4. Податкову адресу та контактні дані. Фактичне непроживання за старою адресою не гарантує, що кореспонденція від ДПС не матиме юридичних наслідків.
5. Строки давності. Їх потрібно рахувати з урахуванням законодавчих періодів зупинення, а не просто віднімати три роки від поточної дати.

Головний висновок

У цій справі проблема була не в тому, що ФОП «недостатньо правильно закрили».

Проблема виникла значно раніше – під час самої діяльності.

А закриття лише відтермінувало момент, коли податкові наслідки цієї діяльності стали предметом перевірки.

Тому припинення ФОП краще розглядати не як кнопку «стерти історію», а як завершення бізнес-процесу, у якого ще може залишатися податковий хвіст.

Іноді він нагадує про себе через кілька років.

Авторка статті:

Олеся Ніколаєнко