Знищення майна внаслідок прильотів: як оформити списання, ПДВ і документи для ДПС

07.09.2026

Для бізнесу наслідки обстрілу не закінчуються оцінкою пошкодженого складу, обладнання чи знищених товарів. Після фізичної втрати активів виникає другий блок питань: як правильно провести інвентаризацію, списати майно, відобразити операцію в обліку, чи виникає ПДВ і чим усе це підтвердити під час податкової перевірки.

Саме документальне оформлення часто визначає, чи залишиться знищення майна господарським збитком, чи до нього додасться податковий спір.

Правильний підхід – не збирати документи вже після запиту ДПС, а формувати доказову базу відразу після події.

1. Що робити підприємству одразу після знищення або пошкодження майна

Першочергове завдання після забезпечення безпеки людей – зафіксувати сам факт події та її наслідки.

Залежно від обставин підприємству доцільно звернутися до ДСНС, Національної поліції, місцевих органів влади та інших компетентних органів.

Необхідно прагнути отримати документи, які дозволяють встановити:

• дату та місце події;
• характер події;
• факт пожежі, вибуху, руйнування чи іншого пошкодження;
• конкретний об’єкт, який постраждав;
• причинний зв’язок між подією та пошкодженням майна.

Це можуть бути акти, довідки, витяги з ЄРДР, документи ДСНС та інші офіційні матеріали залежно від конкретної ситуації.

Паралельно підприємству варто провести детальну фото- та відеофіксацію. Загальних фотографій пошкодженої будівлі часто недостатньо. Бажано окремо зафіксувати обладнання, товарні залишки, транспорт, приміщення, інвентарні номери, характер пошкоджень та інші деталі, які надалі допоможуть ідентифікувати актив.

Завдання бізнесу – сформувати логічний доказовий ланцюг: подія – конкретний актив – характер пошкодження – наслідки для можливості його подальшого використання.

2. Які внутрішні документи потрібно оформити

Документи поліції або ДСНС підтверджують саму подію, але не замінюють документів бухгалтерського обліку підприємства.

Тому окремо необхідно оформити внутрішній пакет документів.

Залежно від ситуації він може включати:

• наказ керівника;
• рішення про створення комісії;
• матеріали інвентаризації;
• акти огляду;
• висновки про технічний стан майна;
• акти на списання;
• розрахунок вартості знищених запасів;
• перелік основних засобів із зазначенням інвентарних номерів;
• документи щодо демонтажу, утилізації або оприбуткування залишків.

Головна помилка – оформити акт списання, у якому є лише фраза «знищено внаслідок бойових дій».

Для податкової перевірки значно сильнішою є ситуація, коли з документів зрозуміло, який саме актив знищено, чому він більше не може використовуватися, хто це встановив та на підставі яких доказів.

3. Інвентаризація після обстрілу

Якщо доступ до об’єкта є безпечним, після встановлення факту пошкодження підприємство проводить інвентаризацію та встановлює фактичну наявність і стан активів.

Складніша ситуація виникає, коли склад, магазин, виробнича база чи інше майно розташовані на території, до якої підприємство фізично не має доступу.

У такому випадку не варто створювати документи, які формально засвідчують проведення фактичного огляду, якщо комісія такого огляду не здійснювала.

Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань № 879 передбачає окремий підхід щодо активів, доступ до яких неможливий у зв’язку з бойовими діями або тимчасовою окупацією.

Тому підприємству важливо задокументувати неможливість доступу, а фактичну перевірку майна здійснити після появи безпечного та безперешкодного доступу.

4. Як списати знищені основні засоби

Сам факт пошкодження основного засобу не завжди означає необхідність його повного списання.

Спочатку комісія має визначити фактичний стан активу.

Можливі різні варіанти:

• ремонт і подальша експлуатація;
• часткове відновлення;
• демонтаж пошкоджених частин;
• повна ліквідація;
• оприбуткування матеріалів або комплектуючих, які залишилися після демонтажу.

Якщо основний засіб зруйнований настільки, що більше не може використовуватися за первісним призначенням, підприємство оформлює його ліквідацію.

Для ПДВ ця обставина має окреме значення.

Пункт 189.9 ПКУ передбачає винятки із загального правила щодо ліквідації основних засобів, зокрема коли вони знищені або зруйновані внаслідок дії обставин непереборної сили чи ліквідуються без згоди платника та це належним чином документально підтверджено.

ДПС також наголошує, що документ на списання повинен підтверджувати факт знищення, розібрання або такого перетворення основного засобу, внаслідок якого він не може використовуватися за первісним призначенням.

5. Чи потрібно нараховувати ПДВ на знищені товари та запаси

Для товарів, знищених або втрачених унаслідок дії обставин непереборної сили під час воєнного або надзвичайного стану, діє спеціальна норма.

Відповідно до п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ такі товари не вважаються використаними в неоподатковуваних операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника.

Отже, за виконання умов цієї норми компенсуючі податкові зобов’язання за п. 198.5 ПКУ не нараховуються. Це стосується, зокрема, знищених запасів та готової продукції.

Але ключовим залишається документальне підтвердження.

Не варто виходити з логіки: «усім відомо, що місто обстрілювали, тому факт втрати очевидний».

Для податкового обліку потрібно підтвердити втрату саме конкретних товарів конкретного платника.

ДПС у своїй офіційній позиції також зазначала, що підтвердження псування або знищення товарів унаслідок форс-мажору має ґрунтуватися на відповідних первинних документах та сертифікаті ТПП.

Саме тому питання документів щодо форс-мажору необхідно оцінювати до формування податкової позиції, а не після отримання акта перевірки.

6. Чи достатньо загального листа ТПП про воєнний стан

Ні, розраховувати лише на загальний лист ТПП про наявність форс-мажорних обставин в Україні ризиковано.

Такий документ підтверджує загальний факт надзвичайних обставин, але сам по собі не доводить, що конкретний склад, товар або обладнання конкретного підприємства були знищені саме внаслідок відповідної події.

Тому доказова база має бути індивідуальною.

У ній можуть поєднуватися документи державних органів, первинні документи підприємства, матеріали інвентаризації, фото та відео, документи щодо технічного стану та, за необхідності, індивідуальне підтвердження форс-мажору.

7. Що робити, якщо під час обстрілу знищено первинні документи

Втрата первинних документів має окрему процедуру.

За п. 44.5 ПКУ у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів платник повинен протягом п’яти днів із дня події письмово повідомити контролюючий орган та надати документи, що підтверджують обставини втрати.

Відновити документи потрібно протягом 90 календарних днів із дня, наступного за днем надходження повідомлення до ДПС.

Якщо через втрату документів провести перевірку неможливо і платник дотримався встановленого порядку повідомлення, строки проведення відповідної перевірки можуть переноситися до відновлення документів, але не більше ніж на 120 днів.

Ці строки не варто відкладати «на потім». П’ять днів після події – це дуже короткий період, особливо коли підприємство одночасно вирішує питання безпеки, ремонту, страхування та відновлення діяльності.

Тому повідомлення ДПС бажано включити до внутрішнього аварійного чекліста підприємства.

8. Первинка залишилася на окупованій або недоступній території

Для частини платників діють спеціальні правила пп. 69.28 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Вони застосовуються до платників, які здійснювали діяльність на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях і не можуть пред’явити первинні документи через їх втрату, знищення, псування або неможливість вивезення.

У такому випадку до контролюючого органу подається повідомлення в довільній формі. У ньому зазначаються обставини, податкові періоди та загальний перелік документів, а за можливості – їх реквізити.

За дотримання умов пп. 69.28 дані податкової звітності не можуть ставитися під сумнів лише через відсутність первинки. Повідомлення також є підставою для збереження відповідних витрат, податкового кредиту та від’ємних значень у передбачених ПКУ випадках.

Але цей механізм не можна автоматично застосовувати до будь-якої втрати документів під час війни. Необхідно перевіряти, чи відповідає конкретна ситуація умовам пп. 69.28 ПКУ.

9. Пошкоджене майно: списувати чи ремонтувати

Не кожен пошкоджений актив потрібно списувати.

Наприклад, якщо обладнання може бути відновлено економічно доцільним ремонтом, повне списання може не відповідати фактичному стану активу.

Для запасів можливими є уцінка, часткове списання, переведення в іншу категорію або повна втрата залежно від їх стану.

Саме тому доцільно залучати технічних фахівців, а за потреби – незалежних експертів.

Податковий ризик виникає там, де бухгалтерський документ говорить «повністю знищено», а фото, експертний огляд або подальше використання активу свідчать про інше.

10. Як підготуватися до перевірки ДПС після знищення майна

З практичної точки зору найкраще формувати окреме досьє щодо знищення майна.

У ньому доцільно зібрати в хронологічному порядку:

1. документи щодо самої події;
2. фото- та відеофіксацію;
3. документи ДСНС і поліції;
4. внутрішні накази підприємства;
5. інвентаризаційні матеріали;
6. акти технічного стану;
7. акти списання;
8. дані бухгалтерського обліку щодо кожного активу;
9. документи щодо вартості запасів;
10. документи щодо утилізації, демонтажу або оприбуткування залишків;
11. документи щодо форс-мажору;
12. повідомлення, подані до ДПС;
13. пояснювальну записку щодо бухгалтерських і податкових наслідків.

Такий підхід дозволяє показати перевіряючому не набір окремих паперів, а повну історію операції.

Висновок

Після обстрілу бізнес фактично має вирішити два завдання.

Перше – зафіксувати реальний розмір втрат.

Друге – зробити так, щоб через декілька років під час перевірки можна було документально відновити всю логіку події: що відбулося, яке майно постраждало, чому його списали та на якій підставі не нараховували ПДВ.

Тому податкову частину питання варто опрацьовувати одночасно зі списанням майна.

Знищений актив уже є збитком. Неякісне документальне оформлення не повинно перетворювати його ще й на податкові донарахування.

АФ «Професудж» допомагає підприємствам провести аналіз документів щодо пошкодженого або знищеного майна, перевірити правильність бухгалтерського та податкового відображення операцій і підготувати доказову базу до можливих запитів та перевірок ДПС.

Авторка статті:

Олеся Ніколаєнко