Прощення боргу фізичній особі: як кредитору уникнути сплати податків з власних коштів

03.08.2026

Анулювання заборгованості – поширена практика у господарській діяльності. Кредитори прощають борги колишнім працівникам, партнерам чи клієнтам з різних причин. Проте з точки зору податкового законодавства України ця операція приховує в собі серйозні ризики для самого кредитора. Якщо припуститися помилок у процедурі, податківці класифікують підприємство як податкового агента й змусять сплатити податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовий збір (ВЗ) за рахунок власних фінансових ресурсів компанії.

У цій статті ми детально розберемо чинні вимоги законодавства, проаналізуємо суперечливі індивідуальні податкові консультації (ІПК) Державної податкової служби та надамо покроковий алгоритм, який допоможе вашому бізнесу провести прощення боргу абсолютно безпечно та без зайвих витрат.

Коли виникає обов’язок повідомляти боржника?

Відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 Податкового кодексу України (ПКУ), сума анульованого основного боргу (кредиту) платника податків, прощеного кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності вважається додатковим благом фізичної особи.

Проте додатковим благом і об’єктом оподаткування вважається не будь-який прощений борг. Обов’язок повідомляти боржника та відображати операцію у звітності виникає лише тоді, коли сума анульованого основного боргу перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Які способи повідомлення передбачені законом?

Для того щоб перекласти обов’язок сплати податків на самого боржника, кредитор зобов’язаний належним чином повідомити його про прощення. ПКУ чітко визначає три альтернативні шляхи:

1. Направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення.
2. Укладення відповідного договору про прощення (анулювання) боргу.
3. Надання повідомлення боржнику особисто під підпис.

Якщо ви укладаєте договір або вручаєте повідомлення під підпис особисто, ситуація є простою та однозначною – у вас на руках залишається беззаперечний доказ інформування. Найбільше практичних труднощів виникає при направленні поштових листів, особливо коли боржник не виходить на зв’язок або його місцезнаходження невідоме.

Поштове повідомлення: суперечлива практика та рятівна ІПК

Найбільш гострою проблемою для кредиторів завжди було питання: «Чи вважається обов’язок виконаним, якщо рекомендований лист був відправлений, але пошта повернула його через закінчення терміну зберігання або неотримання адресатом?»

У роз’ясненнях ДПС протягом тривалого часу існувало дві протилежні позиції, які бухгалтеру важливо знати.

Позиція 1. Сувора (Фіскальна)

У деяких індивідуальних податкових консультаціях податківці зазначали, що боржник платить податки самостійно лише за умови отримання кредитором (відправником) повідомлення, яким оператор поштового зв’язку доводить до відома інформацію про дату вручення рекомендованого поштового відправлення та прізвище одержувача. Прикладом такого жорсткого підходу є ІПК ДПС України від 18.09.2025 р. № 5023/ІПК/99-00-24-03-03.

Така позиція ставить кредитора у повну залежність від дій боржника: якщо той умисно уникає отримання пошти, підприємство автоматично стає зобов’язаним сплатити податки за нього. Це стає критичним у форс-мажорних обставинах, наприклад, якщо місце реєстрації боржника знаходиться на тимчасово окупованій території України, поштовий зв’язок з якою повністю відсутній (Укрпошта не приймає туди листи), а укласти договір фізично неможливо. За висновками ДПС у тій же ІПК № 5023, у разі неможливості надіслати лист кредитор зобов’язаний виконати всі функції податкового агента у повному обсязі.

Позиція 2. Ліберальна (Законна)

На щастя для бізнесу, контролюючі органи мають і значно логічнішу позицію, що базується на Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Мінфіну від 03.04.2018 р. № 400.

Вона детально викладена в іншій чинній консультації – ІПК ДПС України від 29.09.2025 р. № 5223/ІПК/99-00-24-03-03. Податківці прямо зазначили: Податковий кодекс України не містить вимоги щодо відстеження кредитором чи доведення факту фактичного отримання листа боржником або його представником. Також ПКУ не вимагає обов’язкової наявності у кредитора повідомлення з підписом боржника про вручення або відміткою про невручення.

Згідно з цією позицією, достатнім підтвердженням належного виконання обов’язку кредитором є:

• Документ, що підтверджує факт направлення повідомлення – зокрема, розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), виданий оператором поштового зв’язку, який внесений до єдиного державного реєстру операторів поштового зв’язку.

Рекомендація для бізнесу: щоб убезпечити себе під час перевірок, кредиторам варто посилатися на висновки Узагальнюючої податкової консультації № 400 та ІПК № 5223. Зберігайте фіскальний чек пошти, опис вкладення у рекомендований лист та реєстр поштових відправлень. Це залізобетонні докази того, що з вашого боку було здійснено всі залежні дії для інформування боржника.

Специфічні ситуації: смерть або визнання боржника безвісно відсутнім

Життя вносить свої корективи, і іноді кредитори стикаються з необхідністю списання заборгованості у зв’язку зі смертю позичальника або визнанням його судом безвісно відсутнім. Як діяти в таких випадках, роз’яснила ДПС в ІПК від 14.01.2026 р. № 313/ІПК/99-00-24-03-03.

Податківці констатували очевидне: факт смерті або безвісної відсутності фізичної особи унеможливлює виконання умови про її особисте повідомлення за пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ. Тому безпосередньо до померлого боржника ці норми застосувати не можна.

Проте обов’язки щодо погашення боргів перелітають на інші особи:

1. Спадкоємці: якщо спадщину було прийнято, виконання зобов’язань померлого здійснюється спадкоємцями в межах вартості майна, що успадковується, пропорційно їх частці. Якщо банк чи інший кредитор приймає рішення про прощення боргу спадкоємцям, правила повідомлення діють уже щодо цих спадкоємців. Сума прощеного боргу вважається додатковим благом спадкоємців і оподатковується на загальних підставах.
2. Опікуни майна: у разі визнання особи безвісно відсутньою опікун над майном погашає борги за рахунок цього майна. Якщо борг прощається, додаткове благо виникає у особи, над майном якої встановлено опіку, а повідомлення має бути направлено опікуну майна.
3. Відумерла спадщина: якщо спадщина за рішенням суду визнана відумерлою та перейшла у власність територіальної громади, кредитор має право вимагати погашення боргу від громади або анулювати його. Оскільки територіальна громада є державним органом (органом місцевого самоврядування), вимоги щодо повідомлення про додаткове благо та оподаткування ПДФО до неї взагалі не застосовуються.

Якщо ж спадкоємців немає, спадщину ніхто не прийняв, а майно не визнано відумерлим, то за відсутності нарахованих доходів на користь померлої особи податок сплаті не підлягає, адже відповідно до п. 162.3 ПКУ останній податковий період фізичної особи закінчується днем її смерті.

Правила відображення прощеного боргу в додатку 4ДФ

Другою обов’язковою умовою для звільнення кредитора від функцій податкового агента є відображення операції у податковій звітності. Кредитор має включити суму анульованого боргу до податкового розрахунку (додаток 4ДФ) за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

При заповненні додатка 4ДФ бухгалтер має керуватися такими правилами:

1. Ідентифікація отримувача: у графі 2 відображається РНОКПП (ідентифікаційний код) боржника або серія та номер паспорта (для осіб з релігійними переконаннями).
2. Сума нарахованого та виплаченого доходу:
   • У графі 3а (сума нарахованого доходу) вказується вся сума анульованого основного боргу. Відображення цієї суми є обов’язковим незалежно від того, чи проводились якісь реальні виплати.
   • У графі 3 (сума виплаченого доходу) дублюється та сама сума прощеного боргу, оскільки технічно дохід вважається наданим у момент прощення.
3. Податки та військовий збір:
   • Оскільки обов’язок зі сплати ПДФО та військового збору перекладається на самого боржника, кредитор у графах 4а (нарахований ПДФО), 4 (перерахований ПДФО), 5а (нарахований військовий збір) та 5 (перерахований військовий збір) проставляє нулі (або залишає їх пустими).
4. Вибір ознаки доходу:
   • Ознака «126»(додаткове благо) – використовується для відображення прощеної основної суми боргу (кредиту).
   • Ознака «189»– використовується для відображення анульованих процентів, комісій та/або штрафних санкцій (пені), прощених кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності (відповідно до пп. 165.1.55 ПКУ).

Що загрожує кредитору за порушення процедури?

Наслідки недотримання навіть одного з двох кроків (належного повідомлення або відображення у звітності) є вкрай жорсткими. Відповідно до прямої норми пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ, у разі неповідомлення кредитором боржника у визначеному порядку, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо анульованих доходів.

Це означає, що під час найближчої податкової перевірки ДПС нарахує підприємству:

• ПДФО за ставкою 18% від суми прощеного боргу.
• Військовий збір за ставкою 5% від суми прощеного боргу.
• Штрафні санкції та пеню за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань.

Причому сплачувати ці суми доведеться безпосередньо з чистих прибутків підприємства, адже утримати їх з доходів боржника заднім числом фізично неможливо.

Резюме для керівника та бухгалтера

Щоб процедура списання заборгованості не перетворилася на податкове донарахування:

1. Завжди оформлюйте прощення боргу або письмовим договором (ідеальний варіант), або надсилайте офіційне повідомлення рекомендованим листом з обов’язковим описом вкладення та збереженням квитанції пошти.
2. Не чекайте на підтвердження отримання листа боржником – факту відправлення поштового відправлення за зареєстрованим реєстром операторів зв’язку достатньо для захисту ваших інтересів.
3. Своєчасно та без помилок показуйте суми у 4ДФ з кодом «126» для тіла боргу та кодом «189» для відсотків чи пені, залишаючи суми податків нульовими.

Дотримання цих простих, але суворих правил гарантує вашому підприємству повну податкову безпеку при врегулюванні будь-яких боргів фізосіб.

Авторка статті:

Олеся Ніколаєнко