Новий меморандум з МВФ: 6 головних змін, які чекають на економіку, бізнес та ФОП

27.07.2026

23 липня Україна отримала другий транш за поточною програмою розширеного фінансування (EFF) від МВФ у розмірі $690 млн. Цьому траншу традиційно передував перегляд макроекономічних прогнозів та оновлення меморандуму, який визначає вектор фінансової та економічної політики держави на найближчі роки.

Оновлений документ задає чіткий курс на детінізацію економіки, розширення податкової бази, реформування податкової системи та підготовку фінансів до відбудови. Ми проаналізували текст меморандуму та виокремили ключові інсайти, про які варто знати кожному підприємцю та громадянину.

1. Більше фінансування зараз, але виклики у майбутньому

Зовнішнє фінансування залишається фундаментом нашої макрофінансової стабільності в умовах воєнного часу. МВФ покращив прогноз щодо зовнішньої підтримки на 2026 рік, збільшивши його з $52 млрд до $55,4 млрд, переважно завдяки очікуванням коштів від Європейського Союзу. За перше півріччя Україна вже отримала понад 40% від цієї суми – $24 млрд.

Однак на довшій дистанції очікується суттєве скорочення обсягів допомоги: у 2028 та 2029 роках планується залучити лише $22 млрд та $17,6 млрд відповідно. Загалом дефіцит фінансування на 2026–2029 роки за базовим сценарієм оцінюється у $140,3 млрд. Це означає, що у разі затяжної війни Україні доведеться шукати внутрішні резерви та нові джерела наповнення бюджету.

2. Парадокси ВВП: реальне зростання гальмує, номінальне – б’є рекорди

Аналітики МВФ погіршили прогноз реального зростання української економіки на 2026 рік із 1,8–2,5% до 1–1,6%. Головні причини такого уповільнення – руйнування енергетичної інфраструктури внаслідок російських атак та затримки зі збором врожаю. Цей прогноз збігається з очікуваннями українських економістів (консенсус-медіана 1,2–1,5%).

Водночас прогноз обсягу номінального ВВП на 2026 рік збільшено з 10 трлн грн до 10,2 трлн грн. Цей парадокс пояснюється вищою інфляцією, яка очікується на рівні 10,5%, та стрімким зростанням зарплат – прогноз щодо їхнього збільшення переглянули з 12% до 20,4%.

3. Трансформація військового збору у «податок на відновлення»

Уряд шукає шляхи забезпечення стабільності державних фінансів не лише під час війни, а й після її завершення. Верховна Рада вже ухвалила закон, за яким військовий збір за ставкою 5% діятиме ще три роки після скасування воєнного стану.

Меморандум пропонує піти далі: передбачається, що цей збір буде трансформовано у новий «податок на відновлення», який стане частиною перехідного післявоєнного законодавства.

4. Ставка ПДВ як резервний «План Б»

На випадок непередбачених фіскальних шоків, падіння доходів чи появи екстрених видатків влада підготувала «план Б». Найефективнішим інструментом швидкого реагування визнано підвищення базової ставки ПДВ, яка в Україні історично складає 20%. Поки що це лише резервний варіант на випадок погіршення ситуації, хоча подібний крок на початку 2026 року вже здійснила росія, піднявши свій ПДВ до 22%.

5. Поступові зміни для ФОП: боротьба з «тінню» та дробленням бізнесу

Замість одночасного ухвалення великого податкового пакета, уряд вирішив впроваджувати зміни поступово. Перша хвиля охоплює оподаткування доходів з цифрових платформ (маркетплейсів, таксі) та скасування пільг на міжнародні посилки.

Для малого бізнесу готують системні зміни:

• ПДВ для спрощенців: Обов’язкову реєстрацію платниками ПДВ для ФОПів відклали на рік – до 1 січня 2028 року.
• Боротьба з дробленням: До кінця 2026 року до парламенту подадуть законопроєкти, які обмежать штучний поділ бізнесу задля збереження пільгових лімітів, а також заборонять ФОПам на спрощеній системі надавати послуги своїм поточним чи колишнім роботодавцям.
• Трудові відносини: Виявляти приховане працевлаштування допоможуть новий Трудовий кодекс (де буде 8 критеріїв трудових відносин) та цифрова платформа «Обрій».
• Реформа груп: У 2027 році частину підприємців можуть перевести з другої групи єдиного податку до третьої, для якої запровадять диференційовані ставки до 10%.

6. «Підсолоджувачі» для бізнесу: цифровізація та послаблення контролю

Держава намагається збалансувати розширення податкової бази пом’якшенням адміністрування. Щоб перехід на ПДВ був менш болісним, поріг доходу для обов’язкової реєстрації пропонують підняти до 4 млн грн (замість 1 млн грн).

Крім того, Податкова служба (ДПС) впроваджуватиме такі спрощення:

• До кінця 2026 року з’явиться послуга попереднього заповнення декларацій з ПДВ на основі даних касових апаратів (РРО).
• У першому кварталі 2027 року стартує попереднє заповнення податкових накладних.
• Поріг суми для призначення позапланової перевірки відшкодування ПДВ піднімуть зі 100 тис. грн до 1 млн грн.
• ДПС зобов’язалася зменшити частку заблокованих податкових накладних до рівня менше ніж 0,08% на місяць, а також виконувати рішення суду на користь платника протягом 3 днів.

Додатково: Тарифи та соціальна політика

Меморандум також торкається чутливих соціальних питань. Передбачається, що відновлення стійкості енергетичного сектору вимагатиме поступового підвищення тарифів на газ, електроенергію та тепло для населення до рівня відшкодування витрат. Проте це відбуватиметься лише з одночасним забезпеченням адресної підтримки та субсидій для вразливих категорій громадян. Що стосується пенсій, то уряд утримуватиметься від будь-яких непідкріплених бюджетом підвищень, спираючись виключно на прозорий механізм щорічної індексації.

Підсумок:

Україна обрала довгостроковий курс на легалізацію економіки. Більшість болючих фіскальних та регуляторних змін ще не набули чинності, але вектор руху вже задано настільки чітко, що бізнесу варто починати підготовку негайно: моделювати майбутні обороти, перевіряти бізнес-моделі на наявність ознак «дроблення» та готуватися до нових правил гри.

Авторка статті:

Олеся Ніколаєнко